Показаны сообщения с ярлыком 11 клас. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком 11 клас. Показать все сообщения

суббота, 7 мая 2016 г.

"Перший письменник третього тисячоліття" серб Милорад Павич. 
Якщо ви мудріші, ніж ваша книга, 
ви не письменник...
                                                                              Милорад Павич 
Народився майбутній письменник у Белграді (Сербія), на березі Дунаю, 15 жовтня 1929 року. В автобіографічному нарисі Павич, описуючи своє народження, особливо підкреслював те, що він з'явився на світ під знаком Терезів (додатковий знак — Скорпіон). Його батько був скульптором, а мати — вчителькою у гімназії (викладала філософію). Їх поєднала любов до спорту, особливо закохані захоплювалися лижами й вправами на гімнастичних снарядах.
Перші дитячі спогади маленького Мілорада пов'язані з материними родичами, які жили на протилежному боці Дунаю, на березі річки Тамиш, у місті Панчево. У них був там свій будинок, а в околицях Панчева — хутір з кіньми, коровами, стайнями, колодязем і виноградниками. Батько з матір'ю, прихопивши Милорада та його старшу сестричку, частенько каталися човном по Тамишу й гостювали в маминих родичів.
Найчастіше бували в діда Аца, який мав великий баштан, де вся сім'я ласувала кавунами. Багато чого з цього зачарованого світу Панчева пізніше потрапило в прозу письменника. Всім цим Павич дуже нагадує українського письменника й кінорежисера О. Довженка: те ж саме відчуття рідної землі та природи, той самий дух і світосприйняття, що й у автора "Зачарованої Десни".
Учився Мілорад Павич в школі імені Карагеоргія в Белграді. З першого класу до школи ходив самостійно. Батько лише одного разу відвів хлопчика до школи, оформив документи й сказав, що тепер він буде самостійно кожного дня о восьмій годині приходити на уроки. "Я так і робив, адже школа була поруч з будинком, і все це не здавалося мені дивним,— згадував пізніше Павич.— Узагалі ж, ще до того, як я почав учитися, я ходив у якийсь французький дитячий садок, що знаходився в тім же дворі, що й школа, я пам'ятаю смішну француженку, що ми називали її "тітка Дроль".
У 1949 році М. Павич вступив до Белградського університету, а в 1954 році закінчив відділення літератури філософського факультету. Це були значущі роки в житті майбутнього письменника: він отримує різноманітні знання, йде формування світогляду й його особистого світосприйняття. Саме тут, в університеті, Павич починає писати, відпрацьовуючи свій оригінальний стиль. "Тоді я був здатний писати в будь-яку годину дня або ночі,— згадував письменник. — Сьогодні пишу тільки вечорами або зранку".
Треба відзначити, що в родині Павичів Мілорад був не першим і не єдиним письменником: у родоводі по батьківській лінії письменники були ще в XVIII столітті. У цій славетній родині завжди хтось займався літературою. Так, наприклад, Емерик Павич ще в 176-8 році опублікував у Будиме книгу віршів, він писав десятистопним віршем народного епосу. Сам Мілорад Павич ще з дитинства хотів бути схожим на дядька по батьківській лінії, Миколу Павича, який у той час, у середині XX століття, був відомим письменником.
Милорад хотів продовжити літературні традиції своєї родини й був дуже радий, що йому вдалося зробити це. "Я завжди любив слухати, як мій дядько Микола, який був блискучим оповідачем, мій дід Аца та моя тітка по матері Емілія згадували випадки з історії нашої родини,— напише у своїх автобіографічних нарисах вже всесвітньовідомий письменник. — При цьому я мимоволі навчався майстерності усного оповідання».
У Панчеві в мене було чотири бабці. Одна з них — Козара — була красунею й залишалася нею до глибокої старості. Вона краще з інших її сестер уміла вчинити тісто й могла заспівати пісню про кожен знак Зодіаку, я потім знаходив ці пісні в старовинних календарях XVIII і початку XIX століття."
Тісний зв'язок з народними витоками, фольклорною літературою призвели до появи оригінальної поезії і прози Мілорада Павича. Він — автор декількох поетичних збірок і численних романів. Добре володіючи російською та англійською мовами, Павич проявив себе й як видатний перекладач творів Пушкіна та Байрона.
Професор Павич був дійсним членом Сербської Академії наук і мистецтва (1991), регулярно читав лекції у Белграді, Сорбонні, Регенбурзі, Відні. Твори Милорада Павича — найбільш популярні у сучасного читача. "Вашингтон тайме" вважає його "оповідачем, який дорівнює Гомеру", південноамериканська критика характеризує Павича, як "найвидатнішого письменника сучасності" ("Веха", Сан-Пауло), а в Іспанії він визнаний "однією з найвеличніших особистостей світової літератури" ("Темпо", Мадрид).
"Пейзаж, намальований чаєм" - роман-кросворд. Читати можна по вертикалі або по горизонталі, впливаючи на долі героїв, змінювати початок і кінець.
"Посібник з ворожіння". Кожна карта Таро - окреме оповідання. Від того, як ляжуть карти, комплект яких включено до книги, залежить рух сюжету й характер розв’язки.
"Внутрішня сторога світу". Роман - клепсидра (прилад для вимірювання проміжків часу, принцип дії якого ґрунтується на витіканні води з посудини. Водяний годинник відомий з часів ассирійців і вавилонян та Стародавнього Єгипту. Водяні годинники виготовляються у вигляді циліндричної посудини, з якої витікає цівка води. Вони застосовувалися до XVII ст.). Він має дві титульні сторінки, і його найкраще читати по черзі: з початку і з кінця. Завершується він посередині, там, де зустрічаються героїня і герой древнього грецького міфу - Гера й Леандр.

пятница, 29 января 2016 г.

                             ОЛЕКСАНДР  ОЛЕКСАНДРОВИЧ  БЛОК
Яка жага безумна — жить.
Все здійснене обожествити,
І втілити все нерозкрите,
В нечуваному продзвеніть! —
пише молодий поет Олександр Блок, сповнений оптимізму, надій на «свободу яснокрилу», закоханий у Прекрасну Даму.
Олександр Блок народився 16 листопада 1880-го року. Прожив недовго — помер, коли йому було всього 41, — але насичене життя, назавжди закріпивши за собою славу генія і одного з найяскравіших поетів Срібного Століття.
Народився Олександр Блок у Петербурзі в старовинній шляхетній родині. Батька хлопець майже не знав, бо мати, невдоволена шлюбом, швидко розлучилася з чоловіком. Виховувався майбутній поет у родині діда, відомого вченого-ботаніка О. Бекетова.
Все починалося так.
У будинку Бекетових, де пройшло дитинство майбутнього поета, вірші любили і цінували. Їх писали в родині, хто жартома, хто всерйоз, майже все. У зв'язку з цим можна навести перший цікавий факт з життя і творчості Блоку. За визнанням поета, проба пера відноситься приблизно до п'ятирічного віку. Маленький Сашко складав невеликі віршики, оповіданнячка, які акуратно, друкованими літерами, переписував в альбоми. В останніх все було, як належить: змісту, яскраві малюнки. Майже всі дитячі «збірники» хлопчик присвятив матері, про що свідчили зроблені ним написи.
            Перша любов поета.
Всі любителі творчості Блока знають про його дружину, дочку Д. І. Менделєєва, якій була присвячена збірка «Вірші про Прекрасну Даму». Але далеко не кожному відомо, що першою музою поета стала не вона, а тридцятисемирічна К. М. Садовська.
Їхнє знайомство відбулося в Бад Наугейме - німецькому містечку, куди сімнадцятирічний юнак приїхав разом з матір'ю і тіткою. Олександр протягом місяця, до від'їзду К. Садовської, щоранку купував їй троянди і всюди супроводжував. Цей роман продовжився в Петербурзі і тривав до тих пір, поки в серпні 98-го Блок не загорівся пристрастю до Любочки Менделеєвої. І хоча вже в листопаді того ж року в одному з віршів поета з'являться рядки про кохання, давно забуте, але їх листування, в основному зводиться до з'ясування відносин, триватиме до літа 1901-го. Після серпня цього року вони більше не бачилися і не спілкувалися. А в 1909 році поет знову опинився в Бад Наугейме, де, як спогад про минуле захоплення, народився цикл віршів «Через дванадцять років». Ось такі цікаві факти з життя Блоку пов'язані з його першою закоханістю.
Також Олександру Блоку приписували роман з Анною Ахматовою. Однак після смерті поета Ахматова не раз у своїх мемуарах поверталася до цієї теми, розвіюючи всі чутки про «жахливу ​​пристрасть до Блока».
У 1903 році Блок одружився з Любов'ю Менделеєвою, дочкою Д. І. Менделєєва, героїнею його першої книги віршів «Вірші про Прекрасну Даму».
 Вони були як принц і принцеса, але, на жаль, Олександр Блок не був постійний в своїх амурних справах і періодично закохувався у «світських левиць»: один час це була актриса Наталя Миколаївна Волохова, потім — оперна співачка Андрєєва-Дельмас. Любов Дмитрівна теж дозволяла собі захоплення. На цьому ґрунті у Блока виник конфлікт з Андрієм Білим, описаний в п'єсі «Балаганчик». Білий, який вважав Менделеєву втіленням Прекрасної Дами, був палко закоханий в неї, але вона не відповіла йому взаємністю. Втім, після першої світової війни відносини в сім'ї Блоків налагодилися, і останні роки поет був вірним чоловіком Любові Дмитрівни.
           Творчість.
О. Блок пише публіцистичні статті, у яких висловлює думки про необхідність подолання прірви між інтелігенцією та народом, про суспільну роль митця. Працює над поетичними циклами «Сніжна маска», «Вільні думки» , «Страшний світ », « Ямби », «Італійські поезії»,    «Різні вірші», «Арфи та скрипки», «Кармен», «Батьківщина» та ін., над поемами «Нічні фіалки», «Солов'їний сад», п'єсою «Троянда і хрест».
          Останній виступ.
У численних статтях, що призводять цікаві факти з життя Блоку, обов'язково згадується вечір, влаштований на його честь Будинком Мистецтв. Це відбулася 25 квітня 1921 року. У Великому драмтеатрі зібралося близько двох тисяч чоловік. Вечір відкрив   К. Чуковський. У своїй промові він назвав Блоку найбільшим з сучасників, чим викликало невдоволення поета: «Як тепер на сцену виходити?».
Олександр Олександрович постав перед публікою схудлим, похмурим, в чорному одязі. І тільки в самому кінці, перед читанням вірша «Дівчина співала в церковному хорі ...», з'явився з білою квіткою в петлиці.
Весь вечір його голос, який чудово чувся у всіх куточках залу, звучав неголосно і чітко. Глядачі, що відчули особливу значущість вечора, йшли не поспішаючи. А на тлі загального мовчання прозвучала пророча фраза: «Це поминки якісь». Петербуржці і справді більше не бачили виступаючого Блоку: з середини квітня його стан погіршився від незрозумілої хвороби.

Перевір себе!
1. У роки дитинства на формування світобачення вплинули:
а) батько;                                      б) мати;                              в) вчитель гімназії.
2. Творчість О. Блока розвивалась у річищі:
а) символізму;                              б) реалізму;               в) футуризму.
3. О. Блок народився у місті:
а) Москва;                                     б) Петербург;           в) Одеса.
4. Дружиною поета була:
а) Л. Менделєєва;                         б) А. Ахматова;          в) О. Булгакова.
5. Блока особливо мучило, що на всьому світі у нього було, є і буде дві жінки:
а) Люба та «всі інші»;      б) Л. Менделєєва і К. Садовська;     в) Л. Дельмас і Н. Волохова.
6. Блок з матір’ю і тіткою поїхав на курорт:
а) в Америку;                            б) Москву;           в) Німеччину.
7. Хто була Прекрасною Дамою:
а) Садовська;                         б) Л. Менделєєва;      в) Волохова.
8. Одним із найбільших захоплень поета було:
а) музика;                б) читання;         в) театр.
9. Як виявилось пізніше, для Садовської роман з Блоком виявився єдиним сильним почуттям який розтягнувся на:
а) 3 роки;                                        б) 12 років;                 в) 10 років.
10 Коли були написані перші вірші:
а) у 1898 році;                               б) у 1903 році;        в) у 1910 році.