"Перший письменник третього тисячоліття" серб Милорад Павич. 

Якщо ви мудріші, ніж ваша книга, 

ви не письменник...

                                                                              Милорад Павич 

Народився майбутній письменник у Белграді (Сербія), на березі Дунаю, 15 жовтня 1929 року. В автобіографічному нарисі Павич, описуючи своє народження, особливо підкреслював те, що він з'явився на світ під знаком Терезів (додатковий знак — Скорпіон). Його батько був скульптором, а мати — вчителькою у гімназії (викладала філософію). Їх поєднала любов до спорту, особливо закохані захоплювалися лижами й вправами на гімнастичних снарядах.

Перші дитячі спогади маленького Мілорада пов'язані з материними родичами, які жили на протилежному боці Дунаю, на березі річки Тамиш, у місті Панчево. У них був там свій будинок, а в околицях Панчева — хутір з кіньми, коровами, стайнями, колодязем і виноградниками. Батько з матір'ю, прихопивши Милорада та його старшу сестричку, частенько каталися човном по Тамишу й гостювали в маминих родичів.

Найчастіше бували в діда Аца, який мав великий баштан, де вся сім'я ласувала кавунами. Багато чого з цього зачарованого світу Панчева пізніше потрапило в прозу письменника. Всім цим Павич дуже нагадує українського письменника й кінорежисера О. Довженка: те ж саме відчуття рідної землі та природи, той самий дух і світосприйняття, що й у автора "Зачарованої Десни".

Учився Мілорад Павич в школі імені Карагеоргія в Белграді. З першого класу до школи ходив самостійно. Батько лише одного разу відвів хлопчика до школи, оформив документи й сказав, що тепер він буде самостійно кожного дня о восьмій годині приходити на уроки. "Я так і робив, адже школа була поруч з будинком, і все це не здавалося мені дивним,— згадував пізніше Павич.— Узагалі ж, ще до того, як я почав учитися, я ходив у якийсь французький дитячий садок, що знаходився в тім же дворі, що й школа, я пам'ятаю смішну француженку, що ми називали її "тітка Дроль".

У 1949 році М. Павич вступив до Белградського університету, а в 1954 році закінчив відділення літератури філософського факультету. Це були значущі роки в житті майбутнього письменника: він отримує різноманітні знання, йде формування світогляду й його особистого світосприйняття. Саме тут, в університеті, Павич починає писати, відпрацьовуючи свій оригінальний стиль. "Тоді я був здатний писати в будь-яку годину дня або ночі,— згадував письменник. — Сьогодні пишу тільки вечорами або зранку".

Треба відзначити, що в родині Павичів Мілорад був не першим і не єдиним письменником: у родоводі по батьківській лінії письменники були ще в XVIII столітті. У цій славетній родині завжди хтось займався літературою. Так, наприклад, Емерик Павич ще в 176-8 році опублікував у Будиме книгу віршів, він писав десятистопним віршем народного епосу. Сам Мілорад Павич ще з дитинства хотів бути схожим на дядька по батьківській лінії, Миколу Павича, який у той час, у середині XX століття, був відомим письменником.

Милорад хотів продовжити літературні традиції своєї родини й був дуже радий, що йому вдалося зробити це. "Я завжди любив слухати, як мій дядько Микола, який був блискучим оповідачем, мій дід Аца та моя тітка по матері Емілія згадували випадки з історії нашої родини,— напише у своїх автобіографічних нарисах вже всесвітньовідомий письменник. — При цьому я мимоволі навчався майстерності усного оповідання».

У Панчеві в мене було чотири бабці. Одна з них — Козара — була красунею й залишалася нею до глибокої старості. Вона краще з інших її сестер уміла вчинити тісто й могла заспівати пісню про кожен знак Зодіаку, я потім знаходив ці пісні в старовинних календарях XVIII і початку XIX століття."

Тісний зв'язок з народними витоками, фольклорною літературою призвели до появи оригінальної поезії і прози Мілорада Павича. Він — автор декількох поетичних збірок і численних романів. Добре володіючи російською та англійською мовами, Павич проявив себе й як видатний перекладач творів Пушкіна та Байрона.

Професор Павич був дійсним членом Сербської Академії наук і мистецтва (1991), регулярно читав лекції у Белграді, Сорбонні, Регенбурзі, Відні. Твори Милорада Павича — найбільш популярні у сучасного читача. "Вашингтон тайме" вважає його "оповідачем, який дорівнює Гомеру", південноамериканська критика характеризує Павича, як "найвидатнішого письменника сучасності" ("Веха", Сан-Пауло), а в Іспанії він визнаний "однією з найвеличніших особистостей світової літератури" ("Темпо", Мадрид).

"Пейзаж, намальований чаєм" - роман-кросворд. Читати можна по вертикалі або по горизонталі, впливаючи на долі героїв, змінювати початок і кінець.

"Посібник з ворожіння". Кожна карта Таро - окреме оповідання. Від того, як ляжуть карти, комплект яких включено до книги, залежить рух сюжету й характер розв’язки.

"Внутрішня сторога світу". Роман - клепсидра (прилад для вимірювання проміжків часу, принцип дії якого ґрунтується на витіканні води з посудини. Водяний годинник відомий з часів ассирійців і вавилонян та Стародавнього Єгипту. Водяні годинники виготовляються у вигляді циліндричної посудини, з якої витікає цівка води. Вони застосовувалися до XVII ст.). Він має дві титульні сторінки, і його найкраще читати по черзі: з початку і з кінця. Завершується він посередині, там, де зустрічаються героїня і герой древнього грецького міфу - Гера й Леандр.

Готуюсь до контрольної роботи!!!!

Безсполучникове складне речення. Узагальнення та систематизація вивченого.

І. "Повтори правила".

ІІ. Інтерактивна вправа «Вірю – не вірю».

1. Якщо частини БСР виражають одночасність або послідовність дій, то між ними ставиться кома .  

2. Якщо друге речення виражає причину того, про що говориться у першому, то між ними ставиться тире .

3. Якщо частини БСР менш пов’язані за змістом дуже поширені, а в середині є уже коми, то ставиться крапка з комою.  

4. Коли перше речення вказує на умову того, про що  говориться у другому, то ставиться тире.

5. Якщо друга частина БСР розкриває, пояснює, доповнює зміст першої, то ставиться кома.

6. Коли зміст одного речення протиставляється змістові другого, то ставиться тире.

ІІІ. Кодова таблиця.

Прочитайте речення, визначте, які безсполучникові речення з однотипними частинами, а які – з різнотипними. Запишіть у формі кодової таблиці:

а) речення з однотипними частинами;

б) з різнотипними частинами

а	1	3	5	8	9
б	2	4	6	7	10

1. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати; скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив, забувши втому…

2. Глянь на лиман той – втішається око!

3. Рада б зірка зійти – чорна хмара заступає.

4. Згодом полями пішов до Бугу: любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий човен, а потім вигрібатися з бистрин і нуртів.

5. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє…

6. Іти на штурм не виходило – можна було уложити біля школи половину загону і не добитися ніяких наслідків.

7. Умовк Кобзар, сумуючи: щось руки не грають.

8. Защебетав соловейко – пішла луна гаєм…

9. Літечко вже миналося – осінь ішла.

10. Знає кума – знає півсела.

Визначте смислові зв’язки між простими реченнями у безсполучникових складних реченнях. 

IV.  Гра «Я - редактор».  Редагування тексту.

Уявіть собі, що ви редактор. Вам потрібно відредагувати текст: вставити пропущені букви та поставити у тексті розділові знаки, а також  виконати завдання до тексту.

1. В одному селі на Україні жінки надумали показати свою майстерніс…ть. 2. Домовилися в неділю всі пр…йдуть на сіл…ський майдан пр…несуть най/краще створене своїми руками вишиті рушники м…режива покривала.      3. У неділю жінки прийшли на майдан принесли багато чудових речей. 4. У дідів та бабусь  очі ро…бігались так багато було талановитих майстринь. 5. Дружини б…гачів  прин…сли  гаптовані  золотом шовкові покривала мережан…і  занавіски. 6. Переможницею/ ж  стала біднячка Марина вона привела п’яти/річного сина Петруся який сам вирізав із дерева жайворонка. 7. Підніс Петрусь жайворонка до вуст заспівала защ…бетала пташка. 8. Усі на майдані стояли зачарова…ні  у блакитному небі заспівав справжній живий жайворонок. 9.Старійшини ухвалили рішення хто творить розумну людину най/кращий  майстер на землі.

1.         Вкажіть безсполучникові речення, у яких стоїть двокрапка. 

2.         Вкажіть безсполучникові речення, у яких стоїть тире. 

3.         Вкажіть речення з однорідними членами. 

4.        Яке речення відповідає заданій схемі : [  ] – [  ].

V. Пунктуаційний практикум.

1.         На світі все минеться (?) правда  зостанеться. 

2.         Раніше встанеш (?) більше  зробиш. 

3.         Старі люди кажуть (?) два хитрих мудрого не переважать. 

4.         Знай (?)  лише добрий добро у серці має.

5.         Наука вчить багато (?) життя  ще більше. 

6.         Переконатися пора (?) зробиш зло (?) не жди добра. 

VI.  «Склади пазли».

 Складіть безсполучникові речення,  дібравши другу частину з довідки та перемістивши її до першої шляхом  виділення і переміщення.    Поставте  розділові знаки.  Накресліть схеми.

1. Твій труд в народі не лишивсь    

2. Я завжди думав і думаю   

3. Говори мало, слухай багато 

4. Смерть не страшна для людини 

Довідка: …без гарячої любові до природи людина не може бути митцем; …думай ще більше;  …залишаються її справи;   …ти марно жив, даремно народивсь.

VII. Тестовий лабіринт.  

1. Вкажіть безсполучникове складне речення.

А) Він потрапляє в інший світ, в якому дійсність і казка, буття і марення переплелись в єдиний клубок;

Б) Несильний вітерець проносив легенькі хмарини, і вони летіли на схід, до сонця;

В) І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім’ї.

Г) Без серця жити – краще вже згоріть.

2. Вкажіть БСР, у якому ставиться тире.                                                                         

А) За добро добром спіши воздати  мудрість завше доброю була.
Б) Мало життя прожити треба життя зрозуміти.
В) Глянь на луг не вся травиця ще потоптана упрах.
Г)  Яку славну думку знайшов у Сенеки жорстокість завжди народжується з посередності.                                                   

3.  Вкажіть БСР, у якому ставиться двокрапка.    

А) Працюватимеш ударно житимеш гарно.
Б) Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.
В) Я давню істину увірував глибоко найвища мудрість в простоті високій;

Г) Будеш сіяти з сумом  вродить печаль.

4. Вкажіть БСР, у якому друга частина розкриває, доповнює зміст першої.

А) Не забувай: добре ім’я цінніше за найбільше багатство;

Б) Не будь солодким: поглинуть;

В) Наше життя не потребує прикрашування: воно само прекрасне і величне;

Г) Любіть працю на землі: без цього не буде щастя нам і нашим дітям.

5. Вкажіть речення, у якому зміст першого протиставляється змістові другого.

А) Подивилась ясно – заспівали скрипки;

Б) Здобудеш освіту – побачиш більше світу;

В) Наука вчить багато – життя ще більше;

Г) Розіб’єш дружбу – пізніше не складеш.

6. Якщо друга частина БСР виражає наслідок першої, то між ними ставиться…

7. Якщо частини безсполучникового складного речення порівнюються, зіставляються чи протиставляються, то між ними ставиться…

8. Зайвим за смисловим зв’язком між частинами є БСР.

А) Захоче людина – на голій верховині квіти зацвітуть;

Б) А я додам: любити можна поезію в добу ракет;

В) Посієш вчасно – вродить рясно;

Г) Не візьмешся за роботу – робота  сама не зробиться.

9. Вкажіть речення, у якому між частинами слід поставити тире.

А) Як хочеш від людей шаноби любов і гнів бери у путь;

Б) На годину спізнишся за рік не доженеш;

В) Правду кажуть людину праця величає;

Г) Весна ледачого не любить вона проворного голубить.

10. Вкажіть БСР, у якому ставиться крапка з комою.

А) В житах заблудилась дорога нагорбатились верби над нею;

Б) Прийшла весна весела верба зазеленіла соловейко затьохкав;

В) Небо над Києвом висіло похмуре беззоряне принишкле воно теж ждало чогось лихого тяжко дихалося під таким небом;

Г) Ліси розсівають таємничі шерехи під ногами перешіптується туман.

11. Установіть відповідність. 

1. Просте  речення з              А. Кому правди не треба, тому й честь не потрібна.

однорідними членами

2. Складносурядне                 Б. Відберіть у людини мову, і вона здичавіє.

 речення               

3. Складнопідрядне               В. Гідність – це влада мудро тримати себе в руках.

 речення    

4. Безсполучникове               Г. Затям: доброзичливість вартісніша за золото.

 складне  речення                  Д. Усе довкола: дерева, птахи, люди – сповнене

                                                   весняної, нестримної сили.   

12. Установіть відповідність.

1. БСР, у якому ставиться крапка             А. Учитимеш азбуку прийде хліб у руку.

    з комою                                                  Б. Слово поетичне квітка польова.

2.         БСР, у якому ставиться тире        В. Правду кажуть людину праця величає.

3.         БСР, у якому ставиться                 Г. Сонце червоно граючи сідало захід палав

двокрапка                                                  наче пожежею.

4.   БСР, у якому ставиться кома      Д. Вітри піснями захлинались ліси шуміли                                

                                                                    навкруги. 

                                          

Оголошується інтернет-конкурс "Олександра Селюченко: одкровення у творчості!!!"

6 травня 2016 року виповнюється 95 років від дня народження славетної української гончарки, заслуженого майстра народної творчості України, іграшкарки, малювальниці Олександри Селюченко.

Тематика конкурсного твору може відображати осмислення життєвого шляху О.Селюченко, знайомство з її творчою спадщиною; спогади, враження від відвідування Меморіального музею-садиби опішненської гончарки; роздуми про долю мисткині, її місце в гончарській історії; авторські літературні фантазії за творчістю славетної Гончарівни

Олекса́ндра Фе́дорівна Селюче́нко (* 6 травня 1921, Опішня — † 23 червня 1987, Опішня) — українська керамістка, народна майстриня, Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки художників України.

Народилась у родині опішнянських гончарів, тому з дитинства залучалася до роботи з глиною. Закінчила семирічну загальноосвітню школу та дворічну керамічну школу при заводі. На деякий час виїздила з Опішні, а по поверненні влаштувалась на завод «Художній керамік» ліпницею, де працювала до виходу на пенсію. Все життя прожила незаміжньою.

Олександра Селюченко була неперевершеним майстром глиняної іграшки. 

Спадщина майстрині налічує понад 1000 творів кераміки, а також 300 аркушів замальовок орнаменту. Активно почала працювати з 1949 року після Всеукраїнської виставки дитячої іграшки в Києві, де її вироби зайняли призове місце. Серед її доробку велика кількість анімалістичних фігурок: баранці, пташки, козлики та багато інших тварин[1]. Деякі її роботи: «Квочка», «Баранець», «Вакула та чорти» — усі 1969 р., багатофігурні композиції «Баба Параска і баба Палажка», «Лисиця і Півень», «Леви» — 1967—1969 рр. та ін. Мисткиня брала сюжети з життя — залицяння, сватання, весілля, весільні свати, дівчата у віночках, колядники, матері-берегині. Всі вони наділені веселим характером, одягнені в яскраві традиційні костюми. Дуже переймалась за подальшу долю своїх виробів:

«…Як їх довезуть? Розхвилювалася, наче дітей вирядила. Тиск піднявся, голова болить. Рідні ви мої, поїхали з дому навіки, у люди поїхали. Яка доля їх там спіткає? Поїхали бики, і весілля поїхало, а ті три мандрівники пішли пішки. Гляну де вони стояли, а там пустота»

У будинку Олександри Селюченко в Опішні по вул. Губаря, 29 був створений Меморіальний музей-садиба, де й досі зберігаються глиняні іграшки, інструменти, речі повсякденного вжитку, які оточували майстриню за життя. Інститут керамології, який є відділенням Інституту народознавства НАН України, займається вивченням спадщини народної майстрині.

Меморіальний музей-садиба славетної гончарки Олександри Селюченко почав функціонувати в 1988 році на правах відділу Музею гончарства в Опішному. 

Після смерті народного майстра в недоторканому вигляді був збережені подвір'я, надвірні споруди, інтер'єр житла, предмети побуту та творчі роботи. У фондах музею зберігаються 1095 глиняних творів Олександри Селюченко. 

 Гончарна бібліотека прийняла на зберігання особисту бібліотечку: книги, журнали, каталоги, буклети, листи, щоденники, спогади та фотографії. Кожні п'ять років, в день народження Олександри Селюченко, відбуваються Селюченківські читання (1991, 1996, 2001, 2006). Участь у них беруть керамологи, музеології, народні майстри-гончарі, художники-керамісти, представники творчих спілок.

Наталка-Полтавка

Персонажі драми Лесі Українки

Мавка

                                                    Козаки

Творчість Олександри Селюченко — взірець самовідданої любові до предковічного ремесла, натхнення творчим процесом, усвідомлення свого місця в національній етнокультурні, сповідування батьківських заповітів. Її творчий доробок належить не тільки Полтавщині, Україні, але й усьому світові, бо справжнє мистецтво — навіки, воно не знає кордонів і перешкод.

Проведення українознавчої гри «Соняшник – 2016»

3 березня 2016 року у Всесвітній день письменника відбулася VIІ Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник». Потоківська ЗОШ щороку є активним учасником конкурсу. У 2016 році в українознавчій грі взяли участь 32 учні школи: від наймолодших школяриків до майбутніх випускників 11 класу.

Клас нам двері відчиняє. 

"Соняшник" усіх скликає.

 Тут працюють залюбки

 І дорослі, й малюки.

Легких питань не сподівались

І старанно готувались.

А отримавши завдання,

Зрозуміли "Оце питання!"

Тут і ребуси, й "секрети",

Герби, птахи і портрети.

Ще граматика, літературні твори,

Інші мови й назви територій.

Значить доведеться добре мізкувати

І якнайуважніше писати,

Щоб результатами  гордились,

А очі наші радістю світились.

День рідної мови!!!

Наша рідна українська мова – одна з найбагатших і наймелодійніших мов  світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний, улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка.

Традиційно з нагоди Міжнародного дня рідної мови у нашій школі проведена низка заходів, щоб ще раз долучитися вустами і серцем до материнської мови, найкращої, найсвятішої, найріднішої.

Літературно-музична композиція ""Кращої, ніж рідна, мови не буває…".